Я боюся йти на Майдан
Dec. 13th, 2013 09:32 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Оригинал взят у
marko19511 в Я боюся йти на Майдан
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Via
vaysburd
Я боюся йти на Майдан, бо там холодно і морозно. А мені ще дітей родити. Але ще більше боюся, що мої, діти в кращому, разі будуть жити у резервації.
Я боюся йти на Майдан, бо не вкладаюся із термінами здачі дипломної роботи. Але ще більше боюся, що міністерство торгівлі освітою продаватиме шматок пластику гордо названий дипломом не тільки мені, а й моїм дітям.
Я боюся йти на Майдан, бо здається, що від мене все одно нічого не залежить. Але ще більше боюся, що колись в резервації мої діти мене запитають, що я робила у грудні 2013-го.
Я боюся йти на Майдан, бо мене може побити "беркут", мені можуть "пришити" справу. Але ще більше боюся, що дістанеться комусь іншому, що витягати його буде дуже складно.
Я боюся йти на Майдан, бо знову розчаруюсь в політиках. Але ще більше боюся, що далі доведеться жити з таки президентом.
Я боюся йти на Майдан, бо ці особливі люди, які зараз там, потім стануть звичайними. Але ще більше боюся, що навіть на кілька годин не зможу стати такою як вони.
Я боюся йти на Майдан. Але совісті своєї боюся ще більше.
Я боюся йти на Майдан. Але вдома сидіти ще страшніше.
Піду боятись на Майдан, боятись разом якось простіше.
Джерело
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Я боюся йти на Майдан, бо там холодно і морозно. А мені ще дітей родити. Але ще більше боюся, що мої, діти в кращому, разі будуть жити у резервації.
Я боюся йти на Майдан, бо не вкладаюся із термінами здачі дипломної роботи. Але ще більше боюся, що міністерство торгівлі освітою продаватиме шматок пластику гордо названий дипломом не тільки мені, а й моїм дітям.
Я боюся йти на Майдан, бо здається, що від мене все одно нічого не залежить. Але ще більше боюся, що колись в резервації мої діти мене запитають, що я робила у грудні 2013-го.
Я боюся йти на Майдан, бо мене може побити "беркут", мені можуть "пришити" справу. Але ще більше боюся, що дістанеться комусь іншому, що витягати його буде дуже складно.
Я боюся йти на Майдан, бо знову розчаруюсь в політиках. Але ще більше боюся, що далі доведеться жити з таки президентом.
Я боюся йти на Майдан, бо ці особливі люди, які зараз там, потім стануть звичайними. Але ще більше боюся, що навіть на кілька годин не зможу стати такою як вони.
Я боюся йти на Майдан. Але совісті своєї боюся ще більше.
Я боюся йти на Майдан. Але вдома сидіти ще страшніше.
Піду боятись на Майдан, боятись разом якось простіше.
Джерело
Я боюсь идти на Майдан , потому что там холодно и морозно. А мне еще детей рожать . Но еще больше боюсь , что мои дети в лучшем , случае будут жить в резервации .
Я боюсь идти на Майдан , потому что не укладываюсь со сроками сдачи дипломной работы . Но еще больше боюсь , что министерство торговли образованием продаст кусок пластика гордо названный дипломом не только мне , но и моим детям.
Я боюсь идти на Майдан , потому что кажется , что от меня все равно ничего не зависит. Но еще больше боюсь , что когда-то в резервации мои дети меня спросят , что я делала в декабре 2013-го.
Я боюсь идти на Майдан , потому что меня может побить " Беркут" , мне могут "пришить" дело. Но еще больше боюсь , что достанется кому-то другому , что вытаскивать его будет очень сложно.
Я боюсь идти на Майдан , потому что опять разочаровываюсь в политиках. Но еще больше боюсь , что дальше придется жить с таки президентом.
Я боюсь идти на Майдан , потому что эти особые люди , которые сейчас там , потом станут обычными. Но еще больше боюсь , что даже на несколько часов не смогу стать такой как они.
Я боюсь идти на Майдан. Но совести своей боюсь еще больше.
Я боюсь идти на Майдан. Но дома сидеть еще страшнее .
Пойду бояться на Майдан , бояться вместе как-то проще.
no subject
Date: 2013-12-17 12:37 pm (UTC)no subject
Date: 2013-12-17 12:48 pm (UTC)ÐÑ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ - леÑний веÑеÑок. ÐалеÑел, и Ð½ÐµÑ ÐµÐ³Ð¾.
ÐбÑÑÑнÑÑ Ð¼ÐµÐ´Ð»ÐµÐ½Ð½Ð¾, ÑÑÐ¾Ð±Ñ Ð²Ñ Ð²ÑоÑой Ñаз не ÑпÑаÑивали.
Ðо мне в поÑÑÑ Ð¿ÑиÑел Ð²Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¼ÐµÐ½ÑаÑий. ÐÑвеÑиÑÑ Ð² Ñом жÑÑнале, где Ð²Ñ ÐµÐ³Ð¾ напиÑали, Ñ Ð½Ðµ могÑ, Ñ.к. Ñ Ð¾Ð·Ñйка Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð·Ð°Ð±Ð°Ð½Ð¸Ð»Ð°. Ðе оÑвеÑаÑÑ Ð»ÑдÑм невежливо, Ñак Ð¼ÐµÐ½Ñ ÐµÑе деÑÑÑве наÑÑили ÑодиÑÐµÐ»Ñ Ð¸ ÑÑиÑелÑ, поÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ñ Ð·Ð°Ñел в Ð²Ð°Ñ Ð¶ÑÑнал и напиÑал Ñо, ÑÑо Ð²Ñ Ð¿ÑоÑиÑали.
ÐÑоÑиÑав ваÑе "ÐÑ Ð¿ÑиÑли Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑолиÑÑ?", вÑпомнил ÑÑаÑÑй анекдоÑ:
- ÐÑжÑина, Ñ Ð²Ð°Ñ Ð±Ð¾ÑÑÑ!
- ÐоÑемÑ?
- ÐÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¸Ð·Ð½Ð°ÑилÑеÑе!
- Так Ð²ÐµÐ´Ñ Ñ Ð½Ð° ÑлиÑе, а Ð²Ñ Ð½Ð° балконе пÑÑого ÑÑажа!
- Ð Ñ ÑейÑÐ°Ñ ÑпÑÑÑÑÑ!
Я надеÑÑÑ, ÑÑо не ÑолÑко ÑазвеÑл ваÑе недоÑмение, но и избавил Ð²Ð°Ñ Ð¾Ñ Ð²Ð°ÑÐ¸Ñ Ð·Ð°Ð±Ð»Ñждений, в ÑвÑзи Ñ Ñем Ð¼Ð¾Ð³Ñ ÑаÑпÑоÑаÑÑÑÑ Ñ Ð²Ð°Ð¼Ð¸. ÐивиÑе долго и ÑÑаÑÑливо.